Парафін — це вуглеводна речовина, що має білий або безбарвний твердий стан за кімнатної температури. Цей віск являє собою суміш насичених вуглеводнів, переважно алканів, з довжиною ланцюга зазвичай від 20 до 40 зубів вуглецю. Парафін добувають із нафти у разі перегону нафтових фракцій.
Однією з основних властивостей парафіну є його здатність до хімічної інертності, що робить його ідеальним матеріалом для різних промислових і побутових застосувань. Зокрема, парафін часто використовується у виробництві свічок, косметичних і медичних препаратах, а також у харчовій промисловості для створення захисного шару на поверхні сирів.
Парафін також застосовується в медицині, де його теплоємність і здатність затримувати тепло використовуються для створення компресів і обгортань. Цей матеріал також широко застосовується в консервації та пакованні для створення захисних шарів, що запобігають окисненню й зіпсованості продуктів.
У промисловості парафін може використовуватися як компонент для виготовлення різних мастильних матеріалів, наприклад, у виробництві олій і мастил. Його застосовують також у процесах парафінування, що забезпечують захист поверхні від впливу вологи та атмосферних впливів.
Загальними характеристиками парафіну є його стабільність, низька теплопровідність і нейтральність, що робить його важливим компонентом у різних галузях промисловості та побуті.
